каштан

КАШТА́Н, а, ч.

1. Дерево родини букових з видовжено-ланцетними листками, спрямованими догори суцвіттями й цінною деревиною, з якої виготовляють меблі, столярні вироби і т. ін.

Літостанський .. оглядав хрещатицьку долину через верхи старих лип та каштанів (І. Нечуй-Левицький);

Обголені з листя каштани і ясени підносили свої сірі гілляки до сірого неба (І. Франко);

Біля входу перед ним [господарем] каштани Білі свічі вгору підняли (Л. Первомайський);

Його велика, трохи незграбна постать рiзко малювалась проти затiненого каштаном вiкна, – здавалося, вона вмерзла в зеленувато-голубу поверхню (Ю. Мушкетик);

На моє високе пiдвiконня каштани бiлi квiти подають... А я дивлюсь i думаю про вiршi (Л. Костенко).

2. Брунатного кольору горіхоподібний плід цього дерева.

Ми збирали з сином на землі каштани (М. Рильський);

До моїх ніг покотився блискучий, полірований каштан (О. Копиленко);

Удома я мріяла винайти чудесний спосіб, щоб каштани лишалися блискучими та гладенькими цілий рік (П. Загребельний);

Калатнув дзвоник, а діти ще жбурляли каштанами і, задкуючи до школи, затулялись портфелями, ніби щитами (Є. Пашковський).

△ (1) Кі́нський кашта́н – те саме, що гіркокашта́н.

За добу чи за дві перед дощем на листі кінського каштана з'являються “сльози” – липкі крапельки (з навч. літ.);

Цвіте кінський каштан у травні-червні; плодоносить у вересні-жовтні (із журн.);

Кінський каштан може бути хорошим профілактичним засобом при варикозі (з газ.).