каюта
КАЮ́ТА, и, ж.
Житлове приміщення на кораблі для членів екіпажу й пасажирів.
В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (М. Коцюбинський);
Маленький гурток подорожніх притих, не почуєш і слова, лише по каютах порожніх іде якась жаска розмова (Леся Українка);
Оглянувши себе в дзеркало, боцман Смола вийшов із своєї каюти (Д. Ткач);
// Службове приміщення на кораблі певного призначення.
Знайшовши помічника Сашу Лялича, командир пройшов з ним у маленьку каюту, яка служила складом запасних частин і мастила (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каюта — каю́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- каюта — -и, ж. Житлове приміщення на кораблі для екіпажу й пасажирів. || Службове приміщення на кораблі певного призначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каюта — каю́та (голл. kajuit) окреме приміщення на судні для пасажирів або екіпажу, а також для різних службових потреб. Словник іншомовних слів Мельничука
- каюта — КАЮ́ТА, и, ж. Житлове приміщення на кораблі для екіпажу й пасажирів. В моїй каюті французькі монахи і турецький комерсант (Коцюб., III, 1956, 349); Маленький гурток подорожніх притих, не почуєш і слова, лише по каютах порожніх іде якась жаска розмова (Л. Словник української мови в 11 томах
- каюта — Каюта, -ти ж. Задняя часть днѣпровской лодки — дуба, то-же, что и ко́рма. Мнж. 179. Словник української мови Грінченка