каяний
КА́ЯНИЙ, а, е, рідко.
Який розкаявся; розкаяний.
Бог любе [любить] грішника, але каяного (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каяний — Каяний, -а, -е Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка