квадратик
КВАДРА́ТИК, а, ч.
Зменш. до квадра́т 1.
На Онисі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (І. Нечуй-Левицький);
Перед очима, під ногами лежали квадратики паркету (О. Копиленко);
При мерехтливому світлі маленької лампи Юра, як завше, старанно на нарізаних квадратиках паперу виводив філігрань рядків (М. Бажан);
Металевi ребра стiн, квадратики потьмянiлих заклепок, уздовж стiни поза спиною з десяток сталевих тросикiв тягнуться вiд хвоста до кабiни [літака] (М. Циба).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квадратик — квадра́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- квадратик — -а, ч. Зменш. до квадрат 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- квадратик — КВАДРА́ТИК, а, ч. Зменш. до квадра́т 1. На Описі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (Н.-Лев., III, 1956, 16); Перед очима, під ногами лежали квадратики паркету (Коп., Вибр., 1948, 130). Словник української мови в 11 томах