квазівалюта
КВАЗІВАЛЮ́ТА, и, ж., фін.
Паперові знаки, які за певних умов використовуються в економіці як засіб платежу (напр., купони).
Україна серед колишніх республік СРСР першою почала формувати власну грошову систему. Була введена квазівалюта – купон (у сферу готівкового розрахунку, а згодом і у безготівковий обіг) (з навч. літ.);
Тільки через кілька років вдалося приборкати інфляційну спіраль і замінити квазівалюту повноцінною, але неконвертованою гривнею (із журн.);
Зараз їм в усьому страшенно важко, в усьому брак найпідставовіших речей включно з горілкою й сірниками, тимчасова квазівалюта щохвилини знецінюється, але не варто забувати, що це Схід, а отже, матеріальне тут ніколи не набуде вирішального значення (Ю. Андрухович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me