квазічастинка

КВАЗІЧАСТИ́НКА, и, ж., фіз.

Елементарне збудження, яке залучається у теоретичній фізиці для опису руху сукупностей реальних елементарних частинок.

Проблема елементарних збуджень (квазічастинок) – одна з найважливіших у сучасній фізиці твердого тіла (з наук. літ.);

Як і реальна частинка, квазічастинка характеризується енергією, імпульсом та спіном (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квазічастинка — квазічасти́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квазічастинка — -и, ж. Елементарне збудження всієї сукупності взаємодіючих частинок (у квантовій теорії). Великий тлумачний словник сучасної мови