квакша

КВА́КША, і, ж.

Безхвоста земноводна тварина із мінливим забарвленням і дископодібними залозистими пластинками на кінчиках пальців, за допомогою яких вона прикріплюється до гілок або листя; рахкавка, деревна жаба.

Фауна земноводних Австралії характеризується цілковитою відсутністю хвостатих амфібій, а серед безхвостих вирізняються здебільшого квакші та жаби (з навч. літ.);

Населяє квакша світлі широколистяні і мішані ліси, сади, виноградники, парки (із журн.);

Більшість часу квакші проводять на деревах чи кущах, де вночі полюють на комах (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квакша — ква́кша іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. квакша — -і, ж. Рід безхвостих земноводних, більшу частину життя який проводить на деревах, живиться комахами. Великий тлумачний словник сучасної мови