1. Словник української мови у 20 томах

квантовий

КВА́НТОВИЙ, а, е, спец.

Стос. до квантів, пов'язаний з ними.

Описуючи поведінку матерії під час зародження Всесвіту, не можна обійтися тільки уявленнями загальної теорії відносності – необхідно залучати квантову теорію (з наук. літ.);

Скрізь рухається світло і тільки світло, бо воно є субстанція. І скрізь його рух має квантовий характер (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квантовий — ква́нтовий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квантовий — [квантовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
  3. квантовий — -а, -е, спец. Стос. до квантів, пов'язаний з ними. Квантова механіка — фундаментальна фізична теорія, яка встановлює спосіб описання і закони руху мікрочастинок у заданих зовнішніх полях. Квантова рідина — те саме, що фермі-рідина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квантовий — ква́нтовий той, що стосується квантів (напр., к-а теорія, к-а механіка, к-а радіофізика, к-і генератори). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. квантовий — КВА́НТОВИЙ, а, е, спец. Стос. до квантів, пов’язаний з ними. У тридцятих роках виникла квантова хімія, яка відповідає на корінні питання: чому атом сполучається з атомом, чим пояснюється забарвлення речовини, їх магнітні й термічні властивості... Словник української мови в 11 томах