1. Словник української мови у 20 томах

квартирний

КВАРТИ́РНИЙ, а, е.

Стос. до квартири (у 1 знач.).

Кортіло освітити чарівним світлом і нашу квартиру. Проти цього рішуче заперечила квартирна хазяйка (Б. Антоненко-Давидович);

Квартирна проблема, виявляється, була й тут [у Каховці] гострою (Л. Дмитерко);

Квартирний злодій, отримав перший строк у двадцять шість, а потім ще припаяли за спробу втечі (А. Кокотюха);

Вона обіцяє кільком цікавим телефон знайомого квартирного брокера (О. Забужко);

// Який встановлюють у квартирі; признач. для обладнання квартири.

Професор глянув на годинник. Набрав номер квартирного телефону Грицака (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартирний — кварти́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. квартирний — -а, -е. Прикм. до квартира 1); житловий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квартирний — Кварти́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. квартирний — КВАРТИ́РНИЙ, а, е. Прикм. до кварти́ра 1; житловий. Квартирна плата в нашій країні — найнижча в світі (Нар. тв. та етн., 5, 1967, 16); Квартирна проблема, виявляється, була й тут [у Каховці] гострою (Дмит., Розлука, 1957, 295). Словник української мови в 11 томах