1. Словник української мови у 20 томах

квартуповноважений

КВАРТУПОВНОВА́ЖЕНИЙ, ного, ч., іст.

Довірена особа, яка має повноваження від мешканців квартири; відповідальний наймач.

У комунальних квартирах квартуповноваженого жильці обирали на зборах. Іноді цю функцію виконували по черзі (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квартуповноважений — квартуповнова́жений іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. квартуповноважений — КВАРТУПОВНОВА́ЖЕНИЙ, ного, ч. Скорочення: уповноважений від мешканців квартири; відповідальний наймач. Словник української мови в 11 томах