кварцит
КВАРЦИ́Т, у, ч.
Гірська порода, що складається з цементованого кварцового піску.
Колись Фріц, зібравшись на екскурсію в гори за кварцитами, навіть одвідав цей завод і познайомився з батьком свого колеги (Д. Бузько);
Сотні й тисячі тонн кварциту було вивезено, перш ніж коронки бурів торкнулися руди (Д. Ткач);
Кварцит використовують у будівництві, для виробництва вогнетривкої цегли (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кварцит — кварци́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кварцит — Кварцит — quartzite — Quarzit — щільна зерниста гірська порода, що складається переважно з кварцу. Утворилася при метаморфiзмi кварцових пiсковикiв. Характеризується значною твердiстю, внаслiдок чого складна в обробцi. Гірничий енциклопедичний словник
- кварцит — -у, ч. Гірська порода, що складається з цементованого кварцового піску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кварцит — кварци́т гірська порода, що складається головним чином з кварцу. Використовують у будівництві, для виробництва вогнетривкої цегли. Словник іншомовних слів Мельничука
- кварцит — Щільна, дуже тверда метаморфічна гірська порода, що складається з кварцу; також поточна назва кварцових пісковиків, зцементованих кремнеземом; будівельний і дорожній матеріал, використовується також для виготовлення вогне- і кислототривких матеріалів. Універсальний словник-енциклопедія
- кварцит — КВАРЦИ́Т, у, ч. Гірська порода, що складається з цементованого кварцового піску. Якщо кварцовий пісок цементується кварцовим же цементом, то порода називається кварцитом (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах