квасолина

КВАСОЛИ́НА, и, ж.

1. Зернина квасолі (у 2 знач.).

Шкарубкими пальцями Уляна вилущила дві квасолини (Григорій Тютюнник);

Зупиняюся, дістаю одну квасолину, обережно надкушую – і аж очі заплющую від нежданої насолоди (А. Дімаров);

* Образно. Зайченя кумедно ворушить рухливою квасолиною носа (М. Стельмах);

* У порівн. Дві сльози, наче дві квасолини, викотилися з її очей (Панас Мирний).

2. збірн., розм. Те саме, що квасо́ля 2.

Нащо ж я ту квасолину на базар возила, нащо ту копієчку торгувала, а моїй подружці дорогенькій оченяток не закрила (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квасолина — квасоли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. квасолина — -и, ж. Зернина квасолі (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. квасолина — КВАСОЛИ́НА, и, ж. Зернина квасолі (у 2 знач.). Шкарубкими пальцями Уляна вилущила дві квасолини (Тют., Вир, 1964, 454); *Образно. Зайченя кумедно ворушить рухливою квасолиною носа (Стельмах, Правда.., 1961, 34); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  4. квасолина — Квасолина, -ни ж. Одно зерно фасоли. Словник української мови Грінченка