квасолина
КВАСОЛИ́НА, и, ж.
1. Зернина квасолі (у 2 знач.).
Шкарубкими пальцями Уляна вилущила дві квасолини (Григорій Тютюнник);
Зупиняюся, дістаю одну квасолину, обережно надкушую – і аж очі заплющую від нежданої насолоди (А. Дімаров);
* Образно. Зайченя кумедно ворушить рухливою квасолиною носа (М. Стельмах);
* У порівн. Дві сльози, наче дві квасолини, викотилися з її очей (Панас Мирний).
2. збірн., розм. Те саме, що квасо́ля 2.
Нащо ж я ту квасолину на базар возила, нащо ту копієчку торгувала, а моїй подружці дорогенькій оченяток не закрила (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квасолина — квасоли́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- квасолина — -и, ж. Зернина квасолі (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- квасолина — КВАСОЛИ́НА, и, ж. Зернина квасолі (у 2 знач.). Шкарубкими пальцями Уляна вилущила дві квасолини (Тют., Вир, 1964, 454); *Образно. Зайченя кумедно ворушить рухливою квасолиною носа (Стельмах, Правда.., 1961, 34); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- квасолина — Квасолина, -ни ж. Одно зерно фасоли. Словник української мови Грінченка