1. Словник української мови у 20 томах

квітонька

КВІ́ТОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кві́тка.

Блакитні квітоньки, дзвіночки, Се ти і я! Кому се ти плетеш віночки, Красо моя? (Леся Українка);

А Митя .. ще до школи знав, де яка квітонька росте, як називається (І. Цюпа);

– Катре й Олесю, квітоньки мої розкішні. Як на херувимів у церкві, дивився я на вас (Б. Лепкий);

– Коли вже ти, квітонько, станеш до мене добріша? (О. Гончар);

* У порівн. З душі моєї смутки, жалі мов квітоньки ростуть (П. Тичина).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квітонька — кві́тонька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кві́тоньки Орфографічний словник української мови
  2. квітонька — див. цвіт Словник синонімів Вусика
  3. квітонька — -и, ж. Зменш.-пестл. до квітка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квітонька — КВІ́ТОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кві́тка. Блакитні квітоньки, дзвіночки, Се ти і я! Кому се ти плетеш віночки, Красо моя? (Л. Укр., І, 1951, 147); *Образно. Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! (Гл., Вибр., 1951, 237). Словник української мови в 11 томах
  5. квітонька — Квітонька и квіточка, -ки ж. ум. отъ квітка. Словник української мови Грінченка