кевлар

КЕВЛА́Р, у, ч.

Синтетичне волокно, що має високу міцність.

За міцністю кевлар у п'ять разів перевищує сталь (з наук.-попул. літ.);

Механічні властивості матеріалу роблять його придатним для виготовлення куленепробивних жилетів. Це одне з найвідоміших застосувань кевлару (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кевлар — Торгова назва волокон з ароматичних поліамідів, виробником яких є США; відзначається надзвичайною термостійкістю і механічною міцністю; застосовується для підвищення міцності шин та ін. ґумових виробів, для виготовлення куленепробивних жилетів тощо. Універсальний словник-енциклопедія