кеглі
КЕ́ГЛІ, ів, мн. (одн. ке́гля, і, ж. і рідше ке́гель, гля, ч.).
1. Гра, що полягає у вибиванні фігур важкими кулями (див. ку́ля¹ 2), які гравці пускають по кегельбану (у 1 знач.).
По той бік колючого дроту ходили мовби люди з іншої землі: сміялися, причепурювали свої мундири, грали в кеглі. А з цього боку – голоднеча, пригніченість, виснаженість (П. Загребельний);
* У порівн. Відійдіть, будь ласка, хто боїться бути збитим, наче в кеглі. Смерть – це ще не поразка (Л. Костенко).
2. Дерев'яні або синтетичні стовпчики для цієї гри.
Ми йдемо пограти в дев'ятку. При цьому не уявляю собі не те що правил гри, а навіть і того, чим у неї грають – картами, кеглями чи шайбами (Ю. Андрухович);
Кахлі та вафлі, меблі й кеглі, помаранчі і мандаринки, ковбаса, лінолеум, шпроти, авто – усе це вимагало .. багатогодинного вистоювання в чергах (Ю. Іздрик).
Значення в інших словниках
- кеглі — -ів, мн. (одн. кегля, -і, ж. і рідко кегель, -гля, ч.). 1》 Гра, що полягає у збиванні кулею дерев'яних стовпчиків, розташованих у певному порядку. 2》 Дерев'яні або синтетичні стовпчики для цієї гри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кеглі — Ів, мн. Ноги. Кеглі посунь — розвалився, бляха муха, дорогу загородив. Словник сучасного українського сленгу
- кеглі — ке́глі (від нім. Kegel – кегля) гра яка полягає в тому, що кулею намагаються збити більшу кількість фігур (що теж називаються кеглями), розставлених на спеціальному помості – кегельбані. Словник іншомовних слів Мельничука
- кеглі — Спортивна або товариська гра, в якій за допомогою спеціальної важкої кулі треба збити установлені в кінці доріжки кеглі; має понад 100 різновидів. Універсальний словник-енциклопедія
- кеглі — КЕ́ГЛІ, ів, мн. (одн. ке́гля, і, ж. і рідко ке́гель, гля, ч.). 1. Гра, що полягає в збиванні кулею дерев’яних стовпчиків, розташованих у певному порядку. Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів (Бойч., Молодість, 1949, 296). Словник української мови в 11 томах