келоїд
КЕЛО́ЇД, у, ч., мед.
Пухлиноподібне розростання сполучної шкіри у вигляді рубця, яке утворюється на місці травми або з певних причин розвивається на неушкодженій поверхні шкіри.
Рубці перетворюються на келоїд частіше в тих частинах тіла, в яких шкіра піддається сильному натягу (з наук.-попул. літ.);
Келоїд формується протягом тривалого часу після загоєння рани (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- келоїд — кело́їд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- келоїд — -у, ч., мед. Доброякісне, поверхневе вузлувате фіброзне розростання, яке виникає внаслідок деяких форм пошкодження шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
- келоїд — кело́їд (від грец. κήλη – пухлина ι ...οїд) пухлиноподібне розрощення сполучної тканини шкіри, яке розвивається після травми або виникає мимовільно на неушкодженій поверхні шкіри; твердий рубець шкіри, який виступає над її поверхнею. Словник іншомовних слів Мельничука