кемпінг

КЕ́МПІНГ, у, ч.

Табір, база для туристів, перев. тих, хто пересувається власним транспортом.

Не хотілося Валерієві згадувати, як вони з товаришем на світанку непомітно покинули кемпінг і махнули в гори. Та так махнули, що потім їх ледве знайшли з допомогою вертольота (М. Білкун);

У центрі міста на території двадцяти гектарів буде створено паркову зону, з'являться тенісні корти, готелі й кемпінги (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кемпінг — ке́мпінг іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кемпінг — [кемп'інг] -гу, м. (ў) -гу /-н'з'і, мн. -гие, -г'іў Орфоепічний словник української мови
  3. кемпінг — -у, ч. Табір, база для автотуристів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кемпінг — ке́мпінг (англ. camping) літній табір для автотуристів з самообслуговуванням. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кемпінг — КЕ́МПІНГ, у, ч. Табір для автотуристів. До послуг «мандрівників на колесах» — благоустроєні кемпінги, де можна перепочити, помити й полагодити автомашину (Рад. Укр., 7 .VI 1967, 4). Словник української мови в 11 томах
  6. кемпінг — рос. кемпинг літній туристський готель із сервісним обслуговуванням. Eкономічна енциклопедія
  7. кемпінг — (англ.) Літній табір для автотуристів, що складається з наметів або маленьких хатинок із стоянками для машин. Крім адміністративного блока звичайно включає кухню, пункти прокату побутових речей та туалети. Архітектура і монументальне мистецтво