кентрантус
КЕНТРА́НТУС, у, ч.
Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини валеріанових, яка вирізняється довгим періодом цвітіння.
Кентрантус вирощують на відкритих ділянках, в альпінаріях, на підпірних стінках, його використовують для декорування сходів, бордюрів, доріжок (з наук.-попул. літ.);
Батьківщиною кентрантусу є сонячне Середземномор'я (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me