кентрантус

КЕНТРА́НТУС, у, ч.

Багаторічна трав'яниста декоративна рослина родини валеріанових, яка вирізняється довгим періодом цвітіння.

Кентрантус вирощують на відкритих ділянках, в альпінаріях, на підпірних стінках, його використовують для декорування сходів, бордюрів, доріжок (з наук.-попул. літ.);

Батьківщиною кентрантусу є сонячне Середземномор'я (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me