кепкуючий

КЕПКУ́ЮЧИЙ, а, е.

Насмішкуватий, глузливий.

Орися погнала теля, озираючись, поглядаючи Дорошеві вслід. Дорош не розумів, чого в неї такий кепкуючий погляд, і думав, що вона насміхається з нього як з вершника (Григорій Тютюнник);

Пронизливий, наче кепкуючий вираз карих очей, злегка посивіле волосся та розкуйовджені вуса надавали йому вигляд якоїсь стихійної впертості й незалежності (І. Пільгук).