кераміт
КЕРАМІ́Т, у, ч.
Ізоляційний та покрівельний матеріал, який виготовляють із окису алюмінію, глини та кварцового піску.
Кераміт відзначається міцністю і має електроізоляційні властивості. Застосовується як діелектрик для конденсаторів, як пористий матеріал для очищення газів і рідин, а також у вигляді цегли для брукування (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me