кератома
КЕРАТО́МА, и, ж., вет., мед.
Доброякісне новоутворення шкіри, яке характеризується розростанням епідермісу з надлишковим ороговінням.
Стареча кератома спостерігається переважно в похилому віці (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кератома — -и, ж.: Стареча кератома — те саме, що себорейний кератоз. Великий тлумачний словник сучасної мови