кета

КЕ́ТА́, ке́ти́, ж.

Цінна морська промислова риба родини лососевих, поширена в північній частині Тихого океану, яка заходить у річки для нересту.

Перша сіть дала великий улов. Кета й горбуша, сплескуючи хвостами, срібним потоком потекли в трюм (О. Донченко);

До часу нересту тіло кети сплющується, у самця сильно збільшуються зуби, і риба стає зовсім чорною, з білуватим, не придатним для їжі м'ясом (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кета — ке́та́ іменник жіночого роду, істота риба Орфографічний словник української мови
  2. кета — -и, ж. Морська промислова риба родини лососевих, що заходить у річки для нересту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кета — кета́ (нанайською мовою – риба) риба родини лососевих. Поширена в північній частині Тихого океану і в басейні Північного Льодовитого океану. На нерест заходить у річки. Має промислове значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кета — Кета́, -ти́, -ті́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кета — КЕ́ТА, и, ж. Морська промислова риба родини лососевих, що заходить у річки для нересту. З моря йшла кета. Вода в річці кипіла від риб’ячої навали (Донч., III, 1956, 110); У ріках кета щільними косяками йде вгору проти течії з швидкістю в середньому 47 кілометрів за добу (Наука.., 7, 1958, 36). Словник української мови в 11 томах