кетч
КЕТЧ, у, ч., спорт.
Вид професійної боротьби, правила якої дозволяють підніжки, удари, хвати і т. ін.
Забороненими в кетчі є ударна техніка, прийоми удушення, деякі больові прийоми (зокрема скручування та заломлювання малих суглобів), а також неспортивні прийоми (з навч. літ.);
Правила кетчу й у давнину, й нині різноманітні, тому що цей вид боротьби можна охарактеризувати як вільний – у ньому дозволено широкий спектр технік боротьби (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кетч — кетч іменник чоловічого роду вид спорту Орфографічний словник української мови
- кетч — [кеч:] -ч:у, м. (ў) -ч':і Орфоепічний словник української мови
- кетч — -у, ч. Професійна боротьба, в якій дозволено будь-які прийоми для перемоги над супротивником. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кетч — (від англ. catch – хапати, ловити) різновидність професійної боротьби в деяких капіталістичних країнах, що дозволяє будь-які прийоми. Словник іншомовних слів Мельничука