1. Словник української мови у 20 томах

кефаль

КЕФА́ЛЬ, і, ж.

Морська промислова риба родини кефалевих із довгасто-пласким тулубом.

Пожирувавши на плавнях, кефаль вже почала вертатися з озера в море (І. Нечуй-Левицький);

Поблизу берега вистрибували риби. Це була срібляста кефаль (М. Трублаїні);

Оселедець, кефаль, барабуля, хамса не затримуються в протоці, виходять із забрудненої зони й уже через 3–4 дні відновлюються повністю (з наук.-попул. літ.);

Навесні до лагун заходить на нерест кефаль (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кефаль — кефа́ль іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кефаль — -і, ж. Морська промислова риба з довгасто-пласким тулубом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кефаль — кефа́ль (грец. κέφαλος) рід риб родини кефалевих. Поширені в басейнах Тихого, Атлантичного та Індійського океанів. Мають промислове значення. Вирощують також у спеціальних господарствах. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кефаль — КЕФА́ЛЬ, і, ж. Морська промислова риба з довгасто-плоским тулубом. Пожирувавши на плавнях, кефаль вже почала вертатися з озера в море (Н.-Лев., II, 1956, 239); Поблизу берега вистрибували риби. Це була срібляста кефаль (Трубл., II, 1950 203). Словник української мови в 11 томах