1. Словник української мови у 20 томах

кийовий

КИЙОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до кий¹ 1.

Трьох із них, як головних привідців, присудили до “гарматного в'язення”... решті ж дано було по кількадесят кийових ударів (П. Усенко);

Буває, жага доводить козака до сказу, й кидає він Січ, товариство та йде в слободу, хоч і знає, що чекає там на нього сириця, кийове карання й вічна неволя (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кийовий — кийови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кийовий — -а, -е. Прикм. до кий I 1). Кийовий удар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кийовий — КИЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до кий¹ 1. Кийовий удар. Словник української мови в 11 томах
  4. кийовий — Кийовий, -а, -е Палочный. кийове карання. Наказаніе палками (у запорожцевъ). К. ЦН. 237. Словник української мови Грінченка