1. Словник української мови у 20 томах

килимарка

КИЛИМА́РКА, и, ж.

Жін. до килима́р.

Мелькають худі тоненькі пальчики, стукає гребінь, не розгинається затерпла спина – і так години, дні, місяці. І вже здається маленькій килимарці, що червоні фарби килима то не сік марени, а її власна кров, що жовті плями на килимі нагадують колір її змарнілих щік (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. килимарка — килима́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. килимарка — -и. Жін. до килимар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. килимарка — Килима́рка, -ки, -ці; -ма́рки, -ма́рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. килимарка — КИЛИМА́РКА, и, ж. Жін. до килима́р. Килимарки.. Славний килим виткали в ті дні (Шпорта, Вибр., 1958, 254); Перший гобелен, що його ткали наші килимарки, був присвячений славі Червоної Армії (Вол., Самоцвіти, 1952, 140). Словник української мови в 11 томах