кипарисовий

КИПАРИ́СОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кипари́с.

Я виконаю все бажання твоє щодо дерева кедрового та дерева кипарисового (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Відчинювали горішні вікна й кипарисовими гілками навівали прохолоду (Б. Лепкий);

// Зробл. з деревини кипариса.

Він довго блукав по селах на Україні, продавав кипарисові хрестики (І. Нечуй-Левицький);

Скит вирвав точений кипарисовий стовпчик, що підтримував балдахін над Кінарете й як з рогатиною кинувся на Дайно (Н. Королева);

[Асаф] витягнув зі схованки у стіні невелику кипарисову скриньку (В. Кожелянко);

Дошка – звичайно кипарисова для малювання святої ікони – була посвячена й полита святою водою (з рел.-церк. літ.);

// Обсаджений кипарисами.

Ми йшли кипарисовою стежкою вниз по вулиці (Леся Українка);

Одного разу на кипарисовій алеї до нього підійшов Микола Рамар (О. Тесленко).

2. у знач. ім. кипари́сові, вих, мн. Родина хвойних вічнозелених дерев і чагарників, до якої належать кипарис, туя, ялівець і т. ін.

Ялівець. Це вічнозелене дерево з родини кипарисових, поширене майже по всій території України (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me