кип'ятильник
КИП'ЯТИ́ЛЬНИК, а, ч.
Прилад для кип'ятіння рідини.
Щоб не ходити до чергової по той копійчаний чай, я додумався купити кип'ятильник, і готувати його у номері (Ю. Мушкетик);
А кип'ятильник випадає з рук, бо стогнуть сосни, як в подушку жінка, і дошкуля з-за стінки дятлів стук несамовито впертої машинки (О. Забужко);
Сидячи навпочіпки на готельній підлозі, вона гріла кип'ятильником молоко, щоби потім залити ним підозрілий кашо-порошок (І. Карпа);
Найпростішим електронагрівальним приладом є електричний кип'ятильник із відкритим нагрівальним елементом (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кип'ятильник — кип'яти́льник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кип'ятильник — -а, ч. Прилад для кип'ятіння води. Великий тлумачний словник сучасної мови