кип'ячка
КИП'Я́ЧКА, и, ж., діал.
1. Нафта.
З невидимих джерел підходила кип'ячка ненастанно і спливала блискучими перстенями на поверхність [поверхню] каламутної води (І. Франко);
Він скочив з плити на руру, що лежала над глибоким ровом, наповненим кип'ячкою з поблизької ями (С. Ковалів).
2. Окріп (див. окрі́п¹).
Доймали блощиці, й ми гріли в казанах воду та обливали кип'ячкою стіни (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me