кирзаки
КИРЗАКИ́, і́в, мн. (одн. кирза́к, кирзя́к, а́, ч.), розм.
Чоботи з кирзи.
Кирзаки за літо повністю втратили свою форму – зашкарубли, ноги в них не влізали (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кирзаки — див. чоботи Словник синонімів Вусика