кирзаки

КИРЗАКИ́, і́в, мн. (одн. кирза́к, кирзя́к, а́, ч.), розм.

Чоботи з кирзи.

Кирзаки за літо повністю втратили свою форму – зашкарубли, ноги в них не влізали (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кирзаки — див. чоботи Словник синонімів Вусика