кирзовики
КИРЗОВИКИ́, і́в, мн. (одн. кирзови́к, а́, ч.), розм.
Те саме, що кирзаки́.
Я ще був молодий, не так давно скинув із себе солдатську шинель, гімнастерку та кирзовики (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me