кирзовики

КИРЗОВИКИ́, і́в, мн. (одн. кирзови́к, а́, ч.), розм.

Те саме, що кирзаки́.

Я ще був молодий, не так давно скинув із себе солдатську шинель, гімнастерку та кирзовики (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me