кириличний
КИРИ́ЛИЧНИЙ, а, е.
Прикм. до кири́лиця.
Нанизу кириличний підпис червонить кіновар'ю з потемнілості (В. Барка);
А може, виною всьому ця кирилична абетка? І цей східний обряд? (Ю. Андрухович);
* Образно. Роде мій, ясновісна свічо, світильнице першої нашої академії, невже підуть із димом кириличні очі любомудрів і книгодрукарів, перед тим незнаних? (І. Калинець);
// Написаний кирилицею.
Послідовність розташування літер в азбуці “Букваря” відбиває більш-менш усталену традицію, особливо щодо місця букв, які притаманні тільки кириличному письму (з наук. літ.);
Переважна більшість книг кириличного друку були релігійними за змістом; українською мовою видавалися окремі полемічні твори, панегірики, посібники для вивчення грамоти (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кириличний — кири́личний прикметник Орфографічний словник української мови
- кириличний — -а, -е. Прикм. до кирилиця. || Написаний кирилицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кириличний — КИРИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до кири́лиця. Тематика оформлюваних творів обумовила виникнення інтересу художника до кириличних шрифтів, до української національної своєрідності почерків (Мист., 6, 1968, 36); // Написаний кирилицею. Словник української мови в 11 томах