кириличний

КИРИ́ЛИЧНИЙ, а, е.

Прикм. до кири́лиця.

Нанизу кириличний підпис червонить кіновар'ю з потемнілості (В. Барка);

А може, виною всьому ця кирилична абетка? І цей східний обряд? (Ю. Андрухович);

* Образно. Роде мій, ясновісна свічо, світильнице першої нашої академії, невже підуть із димом кириличні очі любомудрів і книгодрукарів, перед тим незнаних? (І. Калинець);

// Написаний кирилицею.

Послідовність розташування літер в азбуці “Букваря” відбиває більш-менш усталену традицію, особливо щодо місця букв, які притаманні тільки кириличному письму (з наук. літ.);

Переважна більшість книг кириличного друку були релігійними за змістом; українською мовою видавалися окремі полемічні твори, панегірики, посібники для вивчення грамоти (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кириличний — кири́личний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кириличний — -а, -е. Прикм. до кирилиця. || Написаний кирилицею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кириличний — КИРИ́ЛИЧНИЙ, а, е. Прикм. до кири́лиця. Тематика оформлюваних творів обумовила виникнення інтересу художника до кириличних шрифтів, до української національної своєрідності почерків (Мист., 6, 1968, 36); // Написаний кирилицею. Словник української мови в 11 томах