кислота

КИСЛОТА́, и́, ж.

1. тільки одн. Якість за знач. ки́слий 1.

Шовковиці, як я й передбачав, були кисліші від кінського щавлю, .. але коли ти голодний і вже заліз на дерево, мусиш їсти. І я їв .. Від кислоти аж пекло в роті, дерло в горлі, на очах виступали сльози (І. Кирій);

Кислота ягід малини чи смородини значною мірою залежить від якості того ґрунту, на якому ростуть такі кущі (із журн.).

2. Хімічна сполука (звичайно кисла на смак), яка містить водень, що може заміщатись металами під час утворення солей.

Кислоти вступають у реакції з основами, утворюючи солі, а також діють як розчинники (з наук.-попул. літ.);

Читав [я] ось недавно, вчені помітили: стали дощі з кислотами випадати (О. Гончар).

3. жарг. Один із напрямів музики техно.

Кислота – незрозуміла музика (із журн.).

△ (1) Азо́тиста кислота́ – нестійка хімічна сполука азоту з киснем і воднем із незначним ступенем окиснення.

Азотиста кислота окиснює сірчисту кислоту, що утворюється із сірчистого газу й води, в сірчану кислоту (з навч. літ.);

(2) Азо́тна кислота́ – хімічна сполука азоту з киснем і воднем.

Азотна кислота належить до сильних кислот (з навч. літ.);

Сайрес Сміт міг би виготовити цю речовину [селітру], обробивши азотною кислотою вуглекислу сіль поташу, яку легко добути з рослинної золи (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна);

(3) Акри́лова кислота́ – безбарвна рідина з різким запахом, яка розчиняється у воді, спирті, ефірі.

Нітрил акрилової кислоти – безбарвна летка рідина, що кипить при високій температурі, має неприємний запах, її пари важчі від повітря, у взаємодії з ним утворює вибухонебезпечні суміші (з наук.-техн. літ.);

Акрилову кислоту добувають з пропілену або етилену (з газ.);

Амі́ди кисло́т див. амі́ди;

(4) Аскорбі́нова кислота́ – органічна речовина, потрібна організмові для нормального обміну речовин; нестача її в організмі спричиняє цингу; вітамін С.

На вітамін С – аскорбінову кислоту – багаті шипшина, лимони, апельсини, чорна смородина, капуста (з навч. літ.);

Велика кількість аскорбінової кислоти, що міститься у відварі плодів шипшини, обліпихи, чорної смородини, швидко знімає вияви простуди на її початках (із журн.);

(5) Ацетилсаліци́лова кислота́, фарм. – лікувальний препарат, застосовуваний як протизапальний, жарознижувальний та знеболювальний засіб.

Ацетилсаліцилова кислота знайшла широке використання в системі профілактики церебральних ішемій та у відновному періоді ішемічного інсульту (з навч. літ.);

Наприкінці XIX ст. було введено в медичну практику аспірин – ацетилсаліцилову кислоту, яку вперше випустила німецька фірма “Байєр” (із журн.);

(6) Барбіту́рова кислота́ – органічна азотовмісна сполука; твердий безбарвний кристалічний продукт.

Барбітурова кислота вперше була синтезована Адольфом Байєром у 1864 р. конденсацією сечовини з малоновою кислотою (з наук. літ.);

На третю декаду березня відважні експериментатори встановлюють, що: марихуана знижує дію “архе” практично до нуля; опіати та похідні барбітурової кислоти в поєднанні з краплями спричинюють судоми астматичного характеру (Любко Дереш);

(7) Бензо́йна кислота́ – найпростіша ароматична одноосновна кислота, безколірні кристали, добре розчинні в ефірі, спирті, хлороформі, мало розчинні у воді.

Бензойну кислоту застосовують для виробництва барвників та ліків (з навч. літ.);

Завдяки бензойній кислоті журавлина може тривалий час зберігатися у свіжому стані (із журн.);

(8) Бо́рна кислота́ – слабка неорганічна кислота.

Незв'язана борна кислота трапляється в окремих вулканічних районах, таких як Тоскана, Ліпарські острови й Невада (з наук.-попул. літ.);

Борну кислоту широко вживають у медицині як антисептичний засіб (з навч. літ.);

Не могли вони навіть таргана придушити чи отруїти прусака борною кислотою (Ю. Яновський);

(9) Ви́нна (виннока́м'яна) кислота́ – органічна кислота, що міститься в багатьох ягодах; добувається з винного каменю й використовується в харчовій, хімічній промисловості та медицині.

У різних фруктах містяться яблучна, лимонна й винна кислоти, а також ароматичні речовини (з наук.-попул. літ.);

Якщо винні кислоти в протестованих зразках вин у нормі, такі вина рекомендують до продажу (з навч. літ.);

Підігрівають розчин виннокам'яної кислоти і в нього опускають срібні вироби на 10–15 хвилин (з газ.);

(10) Ву́гі́льна кислота́ – кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді.

Вугільна кислота утворюється при розчиненні двоокису вуглецю у воді (з навч. літ.);

Цей газ, а не вугільна кислота, як звичайно, виділяється тепер у шихті через мій реактив (Д. Бузько);

(11) Гало́їдні кисло́ти – кислоти, утворені поєднанням водню з галоїдами.

Галоїдні кислоти є продуктами термічного розкладу та гідролізу холодоагенту (з наук. літ.);

(12) Глютамі́нова кислота́ – амінокислота, що входить до складу білків і може міститися у вільному стані в організмі, відіграючи важливу роль у процесі обміну речовин.

Гречаний мед багатий на глютамінову кислоту (з наук.-попул. літ.);

Глютамінову кислоту використовують у харчовій промисловості, а також у медицині для лікування психічних і нервових захворювань (з навч. літ.);

(13) Дезоксирибонуклеї́нова кислота́ – нуклеїнова кислота, яка є носієм спадкових властивостей організму.

Треба згадати про те, хто керує будовою організму. А керує цим молекула дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) – основа генів (з наук. літ.);

Біологічна функція дезоксирибонуклеїнової кислоти полягає в зберіганні, передаванні й реалізації генетичної інформації (із журн.);

(14) Жи́рні кисло́ти – група органічних кислот, частина яких є складниками тваринних і рослинних жирів.

Синтез жирних кислот відбувається в печінці, а також у стінці кишківника, тканині легень, жировій тканині та ін. (з наук. літ.);

У дітей раннього віку брак жирних кислот в організмі може спричинити екзему (з наук.-попул. літ.);

(15) Карбо́лова кислота́ – отруйна рідина з характерним гострим запахом, що вживається для дезінфекції; фенол.

Із хімічних дезінфекційних засобів найуживанішими є карболова кислота, лізол, креозол (з навч. літ.);

(16) Карбо́нові кисло́ти – клас кислот, що охоплює одно- (мурашина, оцтова і т. ін.), дво- (бурштинова, малонова і т. ін.) та багатоосновні (лимонна, саліцилова і т. ін.) кислоти.

Для виконання низки технологічних процесів на транспорті необхідні мила природних та синтетичних жирних і карбонових кислот (з наук.-попул. літ.);

Альдегіди та карбонові кислоти є продуктами окиснення спиртів (з навч. літ.);

(17) Лимо́нна (цитри́нова) кислота́ – кислота, що міститься в плодах лимона та інших рослин і використовується для приготування їжі, у медицині і т. ін.

Уперше лимонна кислота була одержана з лимонного соку; вона міститься в журавлині та в інших ягодах і плодах (з наук.-попул. літ.);

Балоун висловив думку, буцімто цитринову кислоту роздають для того, щоб легше було людей голодом морити (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

(18) Малона́тна (мало́нова) кислота́ – двоосновна гранична карбонова кислота, що є твердою кристалічною речовиною, розчинною у воді.

Сік цукрового буряка містить малонову кислоту (з навч. літ.);

(19) Моло́чна кислота́ – хімічна сполука, що утворюється внаслідок молочнокислого бродіння вуглеводів.

Квашення – один із поширених і загальнодоступних способів консервування плодів молочною кислотою, яка утворюється внаслідок життєдіяльності молочнокислих бактерій (з наук. літ.);

(20) Мураши́на кислота́ – органічна кислота, яку добувають із мурашок, кропиви і т. ін.; застосовують у медицині та хімічній промисловості.

Без додавання сильних окиснювальних агентів мурашина кислота в умовах окиснення циклогексанолу практично не окиснюється (з наук. літ.);

Відомо, що жалкі волоски кропиви містять мурашину кислоту (з наук.-попул. літ.);

Цей новий рід мого кита завбільшки з рибу тріску був наділений міхуром з мурашиною кислотою, який мав спеціальний канал (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

(21) Нуклеї́нові кисло́ти – високомолекулярні речовини, що відіграють провідну роль у біосинтезі білка та в передаванні спадкових ознак і властивостей організмів.

Без білка нуклеїнові кислоти в живій природі не можуть ні виникати, ні існувати, а тим більше виконувати які б то не було біологічні функції (з наук. літ.);

Надзвичайно важливу роль у життєвих процесах відіграють нуклеїнові кислоти, з якими пов'язаний біосинтез білків (з наук.-попул. літ.);

(22) Олеї́нова кислота́ – ненасичена жирна кислота – рідина без кольору, запаху і смаку, що входить до складу багатьох рослинних жирів.

До складу твердих жирів входять переважно ефіри пальмітинової та стеаринової кислот, а до складу рідких рослинних олій – ефіри олеїнової кислоти (з навч. літ.);

Олеїнову кислоту застосовують у миловарінні, для одержання лаків, емалей і т. ін. (із журн.);

(23) О́цтова кислота́ – одноосновна карбонова кислота.

Із водоростей виготовляють оцтову кислоту, ацетон, спирт, нітроцелюлозу, пластичні маси, поташ тощо (з наук.-попул. літ.);

Оцтова кислота є органічною безбарвною рідиною з характерним різким запахом (з навч. літ.);

(24) Пальміти́нова кислота́ – нерозчинна у воді одноосновна жирна кислота без запаху й смаку.

Найпоширенішим методом отримання пальмітинової кислоти є гідроліз жирів (з наук.-попул. літ.);

Пальмітинову кислоту добувають із пальмової олії та використовують у миловарній промисловості (з навч. літ.);

(25) Пікри́нова кислота́ – вибухова кристалічна речовина жовтого кольору.

Якої б заспівав панотець Миколай про безпутного Демка, коли б довідався, що той сам з начинки пікринової кислоти і гримучої ртуті готував саморобні бомби (М. Стельмах);

(26) Плавико́ва кислота́ – водний розчин фтористого водню.

Назва плавикової кислоти походить від плавикового шпату, із якого звичайно добувають фтористий водень (з наук. літ.);

(27) Рибонуклеї́нова кислота́ – біологічно важлива сполука, яка входить до складу клітин усіх організмів і відіграє велику роль у процесах біосинтезу білків та збереженні спадкових ознак організму.

Задовго до виникнення кібернетики та до пояснення ролі рибонуклеїнової кислоти як носія спадкових ознак організму нікому не відомий талановитий вірусолог Артем Нечипоренко розв'язав це питання самотужки і підтвердив свої логічні умовиводи блискучими експериментами (з наук.-техн. літ.);

РНК – рибонуклеїнова кислота – переносить спадкову інформацію від хромосом ядра до плазми клітини й передає її білкам (з наук.-попул. літ.);

(28) Саліци́лова кислота́ – безбарвна кристалічна органічна сполука, яка є похідною метаболізму саліцилу.

Кожен лікар, призначаючи хворому антипірин, саліцилову кислоту, цитостатичні та інші препарати, добре знає, що це може завдати організмові несподіваної, а іноді й дуже серйозної шкоди (з наук.-попул. літ.);

Саліцилову кислоту використовують у медицині як ліки, у техніці – для виготовлення барвників, желатину, в харчовій промисловості – для консервування (з навч. літ.);

Захисна реакція рослини на вірусну інфекцію охоплює вияв вірусних генів та індукцію механізмів стійкості, зумовлених саліциловою кислотою (із журн.);

(29) Сечова́ кислота́ – кристалічна речовина, що є продуктом азотистого обміну в організмі людини й хребетних тварин.

У нирках та сечовому міхурі людини під час сечокам'яної хвороби виникають відкладення щавлевої, фосфорної, сечової та інших кислот (з наук.-попул. літ.);

Сечова кислота є складником сечі (з навч. літ.);

(30) Сини́льна (ціани́ста) кислота́ – дуже отруйна безбарвна летка рідина із запахом гіркого мигдалю; ціанистий водень.

У льоновій макусі з недостиглого насіння міститься значна кількість синильної кислоти, яка дуже шкідлива для тварин (з наук. літ.);

Синильна кислота – одна з найсильніших отрут, яка навіть у мізерних дозах (менше 0,05

г) діє смертельно (з навч. літ.);

(31) Сірча́на кислота́ – сильна неорганічна кислота, що утворюється від взаємодії сірчаного ангідриду з водою.

Чиста сірчана кислота є безбарвною оліїстию рідиною, що майже удвічі важча за воду (з навч. літ.);

Серед величезної кількості хімічних продуктів, які мають важливе значення для народного господарства, особливе місце займає сірчана кислота (з публіц. літ.);

[Надійка:] Німкеня одна, хазяйка, що купила мене там на базарі, бризнула в очі сірчаною кислотою... (З. Мороз);

(32) Сірчи́ста кислота́ – слабка двоосновна кислота; сульфітна кислота.

Сірчистий газ розчиняється у воді і, сполучаючись із нею, утворює сірчисту кислоту (з наук.-попул. літ.);

(33) Соля́на кислота́ – сильна неорганічна кислота; водний розчин хлористого водню.

Найуживанішою паяльною рідиною є травлена соляна кислота (з навч. літ.);

Соляна кислота – складник шлункового соку (з навч. літ.);

(34) Фо́лієва кислота́ – вітамін групи В, який має протианемічні властивості, стимулює та регулює кровотворення; міститься в дріжджах, печінці, у зелених листках рослин.

Овочі містять багато фолієвої кислоти, що використовують як ефективний засіб для лікування деяких видів недокрів'я (з газ.);

(35) Фта́леві кисло́ти – двохосновні карбонові кислоти ароматичного ряду.

Якось під час експерименту розбився лабораторний термометр, ртуть потрапила до реакційної суміші. І нафталін майже миттєво і з високим виходом окиснився до цільового продукту – фталевої кислоти (з наук.-попул. літ.);

Синтез фталевої кислоти;

(36) Хі́нна кислота́ – кислота, яку добувають з кори хінного дерева; у невеликій кількості міститься також в інших рослинах (ялині, сосні й т. ін.).

У свіжій журавлині міститься в середньому 2,5 % лимонної кислоти, а також невелика кількість хінної (з наук.-попул. літ.);

(37) Хло́рна кислота́ – одна із сильних кислот – безбарвна кислота, що димить на повітрі.

Нещодавно в Сполучених Штатах виявили у воді наявність солей хлорної кислоти, коли звернули увагу на рідкісну патологію щитоподібної залози в цілих громад і, зокрема, в індіанців (з наук.-попул. літ.);

(38) Ціановодне́ва кислота́ – безбарвна летка рідина із запахом гіркого мигдалю.

Ціановоднева кислота легко змішується з водою та з багатьма органічними розчинниками в усіх співвідношеннях (з наук. літ.);

Як розчинник ціановоднева кислота має сильну іонізувальну здатність (з наук.-попул. літ.);

(39) Щавле́ва кислота́ – кисла на смак кристалічна органічна сполука, легко розчинна у воді.

Високоврожайний концентрований корм дає нут, але на зелений корм він непридатний, бо листя і стебла його містять багато щавлевої та яблучної кислот (з наук. літ.);

Сприяють виведенню з організму солей щавлевої кислоти яблука, лимони, груші, виноград, кизил, журавлина, айва, настій із листків чорної смородини (з навч. літ.);

Щавлеву кислоту застосовують у хімічній і текстильній промисловості (із журн.);

(40) Я́блучна кислота́ – органічна сполука, що міститься в яблуках та інших рослинах.

У різних фруктах містяться яблучна, лимонна й винна кислоти, а також ароматичні речовини (з наук.-попул. літ.);

У медицині використовують яблучну кислоту як складник послаблювальних засобів і препаратів від хрипу (із журн.).