китаєзнавство
КИТАЄЗНА́ВСТВО, а, с.
Сукупність наукових дисциплін, що вивчають Китай, його історію, економіку, політику, філософію, мови, літературу, культуру; китаїстика, синологія.
Як окремий науковий напрям китаєзнавство виникло наприкінці XVI ст. у зв'язку з потребами місіонерської проповіді, тому до середини ХІХ ст. практично всі китаєзнавці були духовними особами (з наук.-попул. літ.);
Період між 1701 і 1806 роками вважають початком феномену українського китаєзнавства, про що свідчить спадщина українських дослідників (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китаєзнавство — китаєзна́вство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- китаєзнавство — -а, с. Сукупність наук, що вивчають мову, історію, економіку, політику, філософію, літературу і культуру Китаю; синологія. Великий тлумачний словник сучасної мови