китаєчка
КИТА́ЄЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до кита́йка¹.
Ой того я хлопця люблю, ото моя душка, Що червона китаєчка коло капелюшка (з коломийки);
Трути-зілля не найшла [удова], Та синів двох привела, В китаєчку повила І на Дунай однесла (Т. Шевченко);
Гуляй, свободо. Козакуй! Жупан, і шапки, і дукати – За жменьку пороху і куль, За мить високої тривоги, За право жити навмання. За ту китаєчку убогу. За того сивого коня (П. Гірник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- китаєчка — -и, ж. Зменш.-пестл. до китайка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- китаєчка — Кита́єчка, -чки, -чці; -та́єчки, -єчок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- китаєчка — КИТА́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кита́йка¹. Трути-зілля не найшла [удова], Та синів двох привела, В китаєчку повила І на Дунай однесла (Шевч., І, 1951, 311). Словник української мови в 11 томах
- китаєчка — Китаєчка, -ки ж. ум. отъ китайка. Словник української мови Грінченка