китаєчка

КИТА́ЄЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кита́йка¹.

Ой того я хлопця люблю, ото моя душка, Що червона китаєчка коло капелюшка (з коломийки);

Трути-зілля не найшла [удова], Та синів двох привела, В китаєчку повила І на Дунай однесла (Т. Шевченко);

Гуляй, свободо. Козакуй! Жупан, і шапки, і дукати – За жменьку пороху і куль, За мить високої тривоги, За право жити навмання. За ту китаєчку убогу. За того сивого коня (П. Гірник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. китаєчка — -и, ж. Зменш.-пестл. до китайка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. китаєчка — Кита́єчка, -чки, -чці; -та́єчки, -єчок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. китаєчка — КИТА́ЄЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кита́йка¹. Трути-зілля не найшла [удова], Та синів двох привела, В китаєчку повила І на Дунай однесла (Шевч., І, 1951, 311). Словник української мови в 11 томах
  4. китаєчка — Китаєчка, -ки ж. ум. отъ китайка. Словник української мови Грінченка