китолов
КИТОЛО́В, а, ч.
Те саме, що китобі́й 1.
Під тонкою шкірою кита знаходиться товстий шар жиру (20–45 см), що є головною приманкою для китоловів (з наук.-попул. літ.);
Ще здавна китоловам, які виходили на промисел у відкрите море, доводилося чути слабкі звуки, ніби якісь співи (із журн.);
Китолови знають із власного досвіду, що кашалот, захищаючись, завдає човнам удару своєю головою або могутнім хвостом (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me