киценька

КИ́ЦЕНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ки́ця.

Киця лялечку розбила, Мама киценьку побила, Коли ж тато це узнав, Киці вушка натріпав (дитяча лічилка);

// Пестливе називання дівчини, жінки (перев. при звертанні).

Мовив він, .. підсолоджуючи голос: – Не чекай, моя киценько, вони не прийдуть (І. Франко);

– Яка ти розумна, киценько моя! – вигукнула Ніна, ніжно обнявши сестру (Олесь Досвітній).