киці-баба

КИ́ЦІ-БА́БА, и, ж., етн.

Те саме, що жму́рки¹.

– А колись, каже [Варка Макотрусівна], ви так з ними вигравали у хрещика та в киці-баби! їй-богу, й тепер все згадує! (І. Нечуй-Левицький);

Темно кругом, я наставляю руки (наче граюсь у киці-баби) і навшпиньках ступаю в куток (В. Близнець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киці-баба — ки́ці-ба́ба іменник жіночого роду гра розм. Орфографічний словник української мови
  2. киці-баба — ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Словник синонімів української мови
  3. киці-баба — КИ́ЦІ-БА́БА, и, ж., розм. Те саме, що жму́рки¹. Словник української мови в 11 томах
  4. киці-баба — Ки́ці-баба Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276. Словник української мови Грінченка