кладодій

КЛАДО́ДІЙ, я, ч., бот.

Видозмінений пагін рослин, стебло якого має сплющену листоподібну форму зеленого забарвлення й виконує функції листка.

Листя в холодкоцвітів часто заміняються кладодіями, щетинистими, голчастими або пластинчастими (з наук. літ.);

Солонець має циліндричний сукулентний кладодій, вкритий товстим шаром кутикули (з наук. літ.);

Листки в процесі еволюції видозмінилися в плівчасті луски зі шпорою. З пазух таких листків розвиваються пучки зелених кладодіїв (з наук.-попул. літ.);

Аспарагус – кущова або ампельна рослина з голчастими світло-зеленими кладодіями (з навч. літ.).