1. Словник української мови у 20 томах

клаптичок

КЛА́ПТИЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до кла́птик.

Тепер я був зовсім самотнім і часто й подовгу розглядав проти сонця клаптичок моєї кінострічки (Л. Смілянський);

Я порвав листа на дрібненькі-дрібненькі клаптички і, їдучи, потроху викинув по дорозі (В. Нестайко);

Я почував, що ті усі наші .. шляхтичі, що колись .. сиділи на своїх клаптичках землі, як і той давній дідич Свікліцький, – що усі вони теперечки живцем поховані люде [люди] на Україні, поховані великими панами (І. Нечуй-Левицький);

– Я така рада, що маю клаптичок городця і що можу собі посадити квіти (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клаптичок — кла́птичок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. клаптичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до клаптик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клаптичок — КЛА́ПТИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до кла́птик. Тепер я був зовсім самотнім і часто й подовгу розглядав проти сонця клаптичок моєї кінострічки (Сміл., Сашко, 1954, 192). Словник української мови в 11 томах