кларизм
КЛАРИ́ЗМ, у, ч.
Напрям у російській поезії XX ст., для творів якого характерні предметність, конкретність, точність образу.
Акмеїсти називали свою школу адамізмом, від імені праотця Адама, або кларизмом (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кларизм — • кларизм (від лат. clarus — світлий, ясний) - декадентська течія в рос. поезії і, меншою мірою, — в прозі й драматургії 1907 — 13. Представлена М. Кузміним (повість "Крила", 1907; зб. віршів "Куранти кохання", 1910), С. Городецьким (зб. Українська літературна енциклопедія