класократія
КЛАСОКРА́ТІЯ, ї, ж., соц.
Одна з форм державного управління, яка відзначається рівновагою між владою і свободою.
Науковці вирізняють три типи державних утворень: демократію з республікою, охлократію з диктатурою та класократію з правовою монархією (з наук. літ.);
Термін “класократія” запропоновано В. Липинським у його теорії українського консерватизму (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- класократія — класокра́тія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови