кластерований
КЛАСТЕРО́ВАНИЙ, а, е, спец.
1. Дієпр. пас. до кластерува́ти.
В. Герінг розділив кластеровані домени дрозофіли на шість класів (з наук. літ.);
Пилові частинки мають складну внутрішню структуру й складаються з кластерованих площин (з навч. літ.);
// кластеро́вано, безос. пред.
Усі гени кератину фолікула кластеровано й визначено, що вони займають у геномі приблизно 5–10 кБ (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Який кластеризувався.
Пилові частинки зразка мають складну внутрішню структуру і складаються з кластерованих областей (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me