кластерований

КЛАСТЕРО́ВАНИЙ, а, е, спец.

1. Дієпр. пас. до кластерува́ти.

В. Герінг розділив кластеровані домени дрозофіли на шість класів (з наук. літ.);

Пилові частинки мають складну внутрішню структуру й складаються з кластерованих площин (з навч. літ.);

// кластеро́вано, безос. пред.

Усі гени кератину фолікула кластеровано й визначено, що вони займають у геномі приблизно 5–10 кБ (з наук. літ.).

2. у знач. прикм. Який кластеризувався.

Пилові частинки зразка мають складну внутрішню структуру і складаються з кластерованих областей (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me