1. Словник української мови у 20 томах

клатрат

КЛАТРА́Т, у, ч.

Хімічна сполука, що є наслідком включення молекул однієї речовини у порожнини кристалів іншої.

Клатрати утворюються переважно при змішуванні насичених і перенасичених речовин (з наук. літ.);

У природних умовах порожнини в клатратах води можуть займати молекули природних газів, утворюючи кристалогідрати (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клатрат — -у, ч. Кристалічна сполука включення, в якій молекули сполуки-хазяїна утворюють просторовий каркас, а молекули сполуки-гостя розмішуються у порожнинах каркасу. Великий тлумачний словник сучасної мови