клерикалізм
КЛЕРИКАЛІ́ЗМ, у, ч.
Політичний напрям, що прагне посилити вплив церкви на суспільно-політичне й культурне життя країни.
Думала, що справді без попівства і крайнього клерикалізму тепер в Галичині нікуди й поткнутись, – але тепер мені це все інакше стало в очах (Леся Українка);
Його приклад стали наслідувати й інші євреї-кравці, що призвело до звинувачення їх у клерикалізмі, сіонізмі та саботажі, хоч, замість суботи, вони працювали в неділю (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клерикалізм — клерикалі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клерикалізм — -у, ч. Політичний напрям, що прагне посилити вплив церкви на суспільно-політичне й культурне життя країни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клерикалізм — клерикалі́зм (від лат. clericalis – церковний) політичний напрям, що добивається панування церкви і духівництва в суспільно-політичному і культурному житті країни. Особливо характерний для католицизму. Словник іншомовних слів Мельничука
- клерикалізм — Клерикалі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клерикалізм — КЛЕРИКАЛІ́ЗМ, у, ч. У буржуазних країнах — реакційний політичний напрям, що прагне посилити вплив церкви на суспільно-політичне й культурне життя країни. Все зростаючого значення в політичному й ідеологічному арсеналі імперіалізму набирає клерикалізм. Словник української мови в 11 томах