1. Словник української мови у 20 томах

клерування

КЛЕРУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. клерува́ти.

Проаналізовано роздільне клерування цукрів проміжної та останньої кристалізацій (з наук. літ.);

У дубильно-жирувальному цеху підготовлену шкіру обробляють сполуками хрому, проводять повторне дублення, фарбування, клерування жирів із подальшим відмиванням та просушуванням (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клерування — клерува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клерування — -я, с., спец. Дія за знач. клерувати. Клерування вина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клерування — КЛЕРУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клерува́ти. Клерування вина. Словник української мови в 11 томах