1. Словник української мови у 20 томах

клесачка

КЛЕСА́ЧКА, и, ж.

Шевське знаряддя для розгладжування швів.

Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Сл. Б. Грінченка);

Паллант і сам був зла брехачка, Язик його тож не клесачка, В брехні Енею не вступив (І. Котляревський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клесачка — клеса́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клесачка — -и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клесачка — Шевський інструмент для розгладжування швів Словник застарілих та маловживаних слів
  4. клесачка — КЛЕСА́ЧКА, и, ж. Шевське знаряддя для розгладжування швів. Якби в шевця не клесачка, швець пропав би, як собачка (Сл. Гр.); Паллант і сам був зла брехачка, Язик його тож не клесачка, В брехні Енею не вступив (Котл., І, 1952, 250). Словник української мови в 11 томах
  5. клесачка — Клесачка, -ки́ ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у. Словник української мови Грінченка