1. Словник української мови у 20 томах

клечальний

КЛЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е, етн.

Стос. до Зелених свят.

Вони її з таким захватом співали, цю клечальну пісню, мирославські дівчата, невсипущі співухи (О. Ільченко);

Над хижею зеленів клечальний сніп: дяка Дажбогові за весняні дощі й тепле сонечко (І. Білик);

Клечальне зілля після свят не викидають, його затикають за образи і використовують протягом року від хвороб, зурочення, нечистої сили (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клечальний — клеча́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клечальний — -а, -е, етн. Стос. до зелених свят. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клечальний — КЛЕЧА́ЛЬНИЙ етн. (пов'язаний з зеленими святами), КЛЕЧА́НИЙ. За водою зозуля кує, сонцем бризка клечальна неділя (М. Драй-Хмара); Щороку на клечану неділю з'їжджалися та сходилися до Мар'яни її родичі (П. Кочура). Словник синонімів української мови
  4. клечальний — Клеча́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. клечальний — КЛЕЧА́ЛЬНИЙ, а, е, етн. Стос. до зелених свят. Отож у клечальну неділю їх і повінчано обох (Шевч., II, 1953, 64); Вони її з таким захватом співали, цю клечальну пісню, мирославські дівчата, невсипущі співухи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 115). Словник української мови в 11 томах
  6. клечальний — Клечальний, -а, -е Троицкій. клечальна неділя. Троицынъ день, воскресенье троицкой недѣли. клечальна субота. Канунъ Троицына дня. Чуб. III. 186. Словник української мови Грінченка