клеєння
КЛЕ́ЄННЯ, я, с.
Дія за знач. кле́їти.
Їх [хворих] тут лікують клеєнням великих рудих конвертів, трудова терапія називається (В. Шкляр);
Перед будинком на лавці дітвора займалася клеєнням паперового змія (із журн.);
Найбільшим попитом, як і раніше, користуються паперові шпалери передусім через їхню дешевизну й простоту клеєння (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me