1. Словник української мови у 20 томах

клеїльний

КЛЕЇ́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до клеєння.

Застосування синтетичного клею змінило технологічний процес клеїльних і облицьовувальних робіт (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для склеювання.

Швидкість обертання клеїльних і пресових валів повинна виключати розбризкування й спінювання клею (з навч. літ.);

Клеїльні машини мають бути оснащені відповідними запобіжними пристроями (з мови документів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеїльний — клеї́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. клеїльний — -а, -е. Стос. до клеєння. || Признач. для склеювання. Клеїльний верстат. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клеїльний — КЛЕЇ́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до клеєння. Коли робота виконується у великих розмірах, проведення клеїльних робіт механізується (Стол.-буд. справа, 1957, 228); // Признач. для склеювання. Клеїльний верстат. Словник української мови в 11 томах